Позика є передачею речей, найчастіше грошей, на певний час з обіцянкою повернути рівно стільки ж. Одна людина віддає свою спроможність сьогодні, а інша зобов'язується повернути її завтра. У цьому обміні присутня довіра, бо між передачею та поверненням лежить проміжок часу, і саме в ньому один залежить від слова іншого.
Пояснення поняття позики, простими словами
У позики завжди є двоє учасників
Позикодавець віддає кошти, позичальник їх отримує.
- Те, що передається, називають сумою позики.
- Те, що зобов'язується повернути позичальник, називають боргом.
- Суму поверненням називають тоді, коли повертається саме те, що було дано, без перетворення на подарунок.
Це розрізняє позику та дарування, де повернення не передбачене, а також позику та оплату послуги, де гроші віддаються в обмін на щось отримане.
Для позики важливі чотири складники
- Перший складник є сума, тобто скільки передано.
- Другий є строк, тобто до якого моменту слід повернути.
- Третій є плата за користування, яку називають відсотком.
- Четвертий є спосіб, у який підтверджено домовленість, тобто договір або розписка.
Відсоток існує тому, що гроші сьогодні цінніші за такі самі гроші завтра. Той, хто позичає, віддає можливість розпорядитися коштами на час позики, і плата за це є справедливою компенсацією, поки вона залишається співмірною.
Позики бувають різних видів
- Між друзями або родичами вона нерідко безпроцентна й тримається на взаємному визнанні.
- Позика під відсоток передбачає плату за користування.
- Позика під заставу забезпечена річчю, яку кредитор може забрати, якщо борг не повернуто.
- Позику від фінансової компанії, зокрема мікрофінансової, зазвичай оформлюють швидко, на короткий строк і з вищою ціною.
Слово «кредит» найчастіше вживають для позик від банків, а «позика» охоплює ширше коло, включно з домовленостями між приватними особами.
Щодо правового боку, за Цивільним кодексом України договір позики вважається укладеним у момент передачі коштів. Якщо позика велика або одна зі сторін є юридичною особою, договір потрібно оформити письмово. Між приватними особами для невеликих сум достатньо розписки, яка засвідчує факт отримання грошей і зобов'язання їх повернути. Точні порогові суми слід звіряти з чинною редакцією закону, бо вони пов'язані з неоподатковуваним мінімумом і змінюються.
Щоб оцінити, чи виправдана позика, варто поставити собі три питання. З якого джерела я її повернути, і чи воно вже існує, а не лише очікується. Яку загальну суму я поверну разом з усіма відсотками та комісіями. Що станеться, якщо я запізнюсь, зокрема які штрафи й пені настануть. Відповіді на ці питання перетворюють позику із поспішного рішення на свідомий вибір.
Якщо коротко, позика є обіцянкою, яка отримала грошову форму. Той, хто позичає, зобов'язується власним майбутнім, а той, хто дає, довіряє цьому майбутньому. Вона працює добре, коли обидва розуміють умови однаково, і стає тягарем, коли розуміння розходиться.
